Автор - Шустова О.А.

Мета методичної роботи викладача – зростання рівня педагогічної майстерності, активізація творчого потенціалу кожного педагога, організація процесу вивчення музично-теоретичних дисциплін, узагальнення педагогічного досвіду.

Відповідно до основної мети можна виділити напрямки  методичної роботи викладача-теоретика:

1. Оптимізація навчального процесу.

2. Самоосвіта.

3.  Вдосконалення педагогічної майстерності.

4. Реалізація творчого потенціалу викладача.

5. Обмін досвідом.

Оптимізація навчального процесу.

У наш сучасний час, в якому все постійно змінюється і вдосконалюється,- наука, технологія, мода, і т.д.,- оновлення потребує й освіта,зокрема, музична.

Завдання викладача в школі – організувати  навчальний процес таким чином. Щоб сформувати в учнів бажання навчатися, цікавитися предметом,  який вивчається, навіть поза межами навчального закладу. Однією з найголовніших цілей музичного виховання є усвідомлення підростаючим поколінням значення музичної освіти(зокрема, сольфеджіо та музичної літератури)  в їхньому подальшому житті. Для реалізації цієї мети потрібно наступне:

1. Планування своєї роботи – поурочне, календарне, перспективне. Саме планування роботи, усвідомлення кінцевої мети забезпечують навчання з музично-теоретичних дисциплін.

2. Відповідна кваліфікація педагога. Викладач повинен володіти знаннями з педагогіки, вікової психології, методики викладання предмету, який викладає. Не треба забувати, що викладач в музичній школі – це й професійний музикант, тому цей фактор визначає високі виконавські можливості викладача-теоретика. Тільки вправне, технічне виконання здатне вплинути на формування правильного сприйняття учнями навчального матеріалу. Людина, яка любить свою роботу, яка повністю захоплена нею, в очах якої горять вогники – тільки така особистість  може досягти у своїй роботі високих результатів.

3. Систематичне оновлення дидактичного матеріалу. Використання допоміжних наочних матеріалів – таблиць, портретів композиторів, схем, списків термінів і т.п., - значно полегшують сприйняття учнями навчального матеріалу. Змінюється програма, змінюються діти, і тому виникає потреба  в постійному оновленні наочного матеріалу. Щорічно виникає потреба у заміні переліку запитань екзаменаційного випускного анкетування  вікторини з музичної літератури; щорічної розробки потребують  й білети для випускного іспиту з сольфеджіо, підбір диктанту,  адже рівень знань учнів буває кожного року різний. Відповідний рівень  завдання для випускного іспиту або для контрольного заходу визначають ефективність  впровадженої методики викладача і дасть реальну оцінку знань учнів.

4. Впровадження в навчальний процес інноваційних методик викладання.

Урок – основна форма навчання в музичній школі. Саме на ньому учні набувають знання, уміння та навички з предмету. Тому саме уроку надається відповідальна функція – залучити дитину до навчальної діяльності, викликати жвавий інтерес до дисципліни. Виховувати здатність мислити, оцінювати, робити висновки. Як відомо з методичної літератури, існують  традицій ні типи уроків: введення в тему. заглиблення в тему,  узагальнення теми, заключний урок. Широко використовується в навчальній діяльності  наступні види років: урок-концерт, урок- інтерв’ю, урок-конкурс, урок-мандрівка, урок-круглий стіл, урок-КВК, інтегровані уроки. Використання творчих уроків  стимулюють і учнів, і викладача до більш інтенсивної пізнавальної діяльності, дають простір творчості. Але організація, проведення таких уроків потребує від викладача кропіткої підготовки і  продуманої розробки уроку. Чіткого розуміння кінцевого результату,  вміння тримати ситуацію під контролем( адже відповіді дітей можуть відрізнятися від прогнозованих), вести чітку лінію уроку, підпорядковувати теоретичні і практичні завдання поставленій меті. Єдине, що хочеться додати – це те, що такі уроки дітям дуже подобаються.  Адже на них встановлюються інші відносини між учнем та викладачем. Діти вбачають у педагогові неординарну особистість, з якою цікаво. І учні ведуть себе на таких уроках активніше, бо атмосфера творчості неодмінно спонукає до самореалізації в ній.

Створення і впровадження інноваційних методик творчих уроків  потребують серйозної та довготривалої підготовки викладача. Тому основний акцент робимо на традиційній, перевіреній роками академічній системі викладання зі сталими  методами і формами викладання.

5. Використання на уроках технічних засобів навчання. Використання сучасної техніки на уроках музично-теоретичного циклу значно полегшують роботу викладача. Наявність фонотеки, що записана на СD-дисках, DVD-програвача, магнітофона, що підтримує сучасні формати запису, забезпечують високу якість відтворення музичних творів,  сприяє формуванню в учнів слухового сприйняття. Не секрет, що стан записів на вінілових платівках, які складали основу фонотеки радянських часів, далекий від досконалості і давно потребує оновлення. Наявність у викладача телевізора, комп’ютера або ноутбука  дає йому можливість розширити  дидактичний фонд за рахунок  документальних, художніх фільмів про життя ті творчість композиторів, що дають можливість краще засвоїти подану тему. Оптимізації навчального процесу сприяє також прегляд на уроках відеозаписів тематичних концертів, лекцій-концертів, які проходили як у школі, так і за її межами.

6. Підготовка учнів до участі в шкільних та обласних  олімпіадах з музично-теоретичних дисциплін. Участь вихованців ДМШ в шкільних та обласних олімпіадах з музично-теоретичних дисциплін – це перевірка рівня набутих  ними знань, умінь та навичок; перевірка ефективності методики викладання учителя. Викладач й учні під час проведення подібних олімпіад набувають корисного досвіду. Учні можуть об’єктивно оцінити свої знання, навчаються «не губитися»  в незнайомому оточенні, розширюють свій світогляд  за рахунок поглибленої підготовки до олімпіади, навчаються логічно мислити і робити висновки.

7. Використання інформаційно-комунікативних технологій. На жаль, не кожна школа має можливість користуватися  інтернетом в кожному класі. Викладач активно його використовує в підготовці поурочного плану. Учні можуть його використовувати в підготовці рефератів, повідомлень з різних тем. «Всесвітнє павутиння»  надає можливість додатково прослухати твір, що вивчався на уроці, знайти цікаві факти з життя та творчості композитора, невідомі деталі старовинних обрядів і т.п.

8. Висвітлення досягнень учнів на сторінках районної, обласної та всеукраїнської преси, телебачення, сайтах районної та обласної ради.  Визнання набутих знань, умінь та навичок на районному. Обласному та всеукраїнському рівні – це велика радість для дітей та їхніх батьків, стимул досягати та підкорювати нові висоти.

Самоосвіта.

1. Систематичне вивчення літератури з педагогіки, психології, методики.  Викладач повинен постійно цікавитися новинками літератури з педагогіки, психології, методики, які існують як у паперовому, так і у електронному вигляді.

2. Створення викладачем рефератів, доповідей, методичних розробок. Результатом вивчення методичної літератури є створення рефератів. Результати роздумів про власну методичну роботу і про проблеми та шляхи їх вирішення педагог має виложити на сторінках методичної доповіді чи розробки.Аналіз власної роботи, виявлення в ній проблем, пошук шляхів їх вирішення стимулюють зростання професійного рівня викладача.

3. Розвиток виконавських можливостей. Учитель-музикант має знаходити можливість для удосконалення своїх виконавських навичок з гри на фортепіано, вокалу(мені в цьому сенсі неабияк пощастило: я працюю і викладачем музично-теоретичних дисциплін, і концертмейстером у класі вокалу, тому рівень моїх виконавських можливостей зростає у динамічному русі).

Вдосконалення педагогічної майстерності.

1. Організація і проведення відкритих занять, майстер-класів з музично-теоретичних дисциплін для викладачів школи та району. Під час підготовки до уроку вчитель ретельно підбирає найоптимальніші методи, прийоми та форми, які якнайкраще зможуть показати його методику викладання. Після проведення таких уроків та майстер-класів відбувається аналіз уроку, де і сам викладач, і присутні колеги проаналізують заняття, вкажуть на недоліки та позитивні сторони роботи, що, безумовно. сприятиме зростанню професійної майстерності.

2. Проходження курсів підвищення кваліфікації в обласному навчально-методичному центрі підвищення кваліфікації працівників культосвітніх закладів Департаменту культури та туризму Харківської ОДА. Під час таких курсів відбуваються зустрічі з цікавими людьми. Методисти центру знайомлять слухачів курсів з новинками методичної, дидактичної та пізнавальної літератури. Організовують проведення майстер-класів провідних викладачів області та України. Всі ці фактори стимулюють бажання викладати більш ефективно, залучати до своєї роботи досвід більш досвідчених колег.

3. Проходження викладачем 1 раз на 5 років атестації, що підтверджує або підвищує кваліфікаційний рівень. Викладач в школі працює задля того, щоб навчити, передати знання зі свого предмету. Рівень знань учнів – основний критерій кваліфікації викладача. Але матеріальна складова проходження атестації – вагомий важіль у бажанні працювати краще і отримати більш високу кваліфікації.

4. Систематичне відвідування засідань відділу. На засіданнях відділу відбувається обговорення перспективного і поточного методичного планування, планування  навчально-виховної роботи. Викладачі виступають зі своїми рефератами і доповідями. Засідання відділу – це можливість поспілкуватися на проблемні теми, адже робочий час не дає такої можливості.

Реалізація творчого потенціалу викладача.

1. Створення сценаріїв шкільних свят. В нашій школі щорічно проходять традиційні свята – свято першокласника, новорічне свято для дітей ДМШ, свято до Дня Перемоги, 8 березня, випускний вечір. Розробкою сценаріїв займаються переважно викладачі-теоретики.

2. Створення сценаріїв лекцій-концертів, присвячених творчості  видатних композиторів.  Традиційно в школі проводимо подібні концерти, в яких охоче приймають участь як учні, так і  викладачі. Значення таких концертів надзвичайно важливе:

а) розкриття творчих можливостей педагога-організатора;

б)поглиблення знань учнів з музичної літератури;

в)виховання художньо-естетичного смаку засобами класичної музики;

г)удосконалення виконавських навичок, виховання сценічної витримки дітей;

д)оновлення дидактичного фонду відділу за рахунок відеозапису концерту.

3. Організація, розробка завдань і проведення шкільних олімпіад з музично-теоретичних дисциплін. Підготовка подібних заходів потребує від викладача не тільки бездоганного знання предмету. Він повинен розробити завдання таким чином, щоб вони несли подвійну функцію: іперевіряли рівень знань, ібули творчими і цікаво сформульовані.

4. Організація, створення розробки сценарію і проведення «Брейн-рингу» з теоретичних дисциплін.  Мета подібних заходів – перевірка знань учнів, які вони набули за певний період навчання. Конкурс розрахований на командну груі проходить у кілька раундів.,які,  в свою чергу,  складаються з серії запитань. Між раундами гравцям надається можливість перепочити, сконцентруватися, підготуватися до наступних випробувань. Чітко сформульовані критерії оцінювання сприятимуть об’єктивному визначенню команди-переможця.

5. Створення методичних розробок і участь у обласному конкурсі методичних розробок.  Така форма роботи високого рівня освіти, тривалого досвіду педагогічної роботи, систематичної самоосвіти. Але без  розкриття  творчого потенціалу результат такої роботи буде прогнозовано  схоластичний і не зацікавить колег по цеху.

6. Створення стінної газети «Календар видатних музичних дат».  На сторінках газети учні та викладачі дізнаються про події музичного життя сьогодення та минулого, цікаві факти з біографії видатних музикантів. Розширенню світогляду дітей, батьків, педагогів сприяє колонка «Композитори жартують». Пошук і вибір  матеріалів до газети, її оформлення – це результат творчої роботи викладача.

Обмін досвідом.

1. Дослідження і вивчення досвіду провідних викладачів школи, району. Відвідування відкритих уроків шкільних колег та викладачів району  – завжди корисна та цікава подія. Аналізуючи урок, кожен викладач «приміряє» його на себе, сприяє до роздумів про доречність чи недоречність обраних форм , методів та прийомів роботи.

2.  Відвідування семінарських занять та майстер-класів в ОНМЦПК м. Харків. Так як ми живемо далеко від обласного центру, то відвідування таких заходів  - це не тільки нові знання і новинки методичної літератури. Це перш за все спілкування з колегами з усієї області, можливість дізнатися і поділитися своїм досвідом, попросити допомого чи поради у своїх колег чи методиста ОНМЦПК.

3. Стажування та наставницька робота з молодими викладачами. Час не стоїть на місці. Приходять до школи молоді викладачі, які потребують допомоги і підтримки провідних викладачів відділу. Після моніторингу проблем молодого викладача педагог-наставник складає річний план роботи. Відповідно до складеного  плану, в зазначені терміни молодий викладач проходить стажування у свого досвідченого колеги.

4. Надання консультацій колегам  з питань аналізу музичних форм, теорії музики, гармонії. планування і структури уроку і т.п.

Провівши детальний аналіз методичної роботи теоретичного відділу, хочу додати, що я, як завідуюча теоретичним відділенням, здійснюю організацію, координацію та контроль за виконанням методичної роботи відділу на засіданнях, що проходять згідно графіку.